Суть
З четвертого кольору починається ландшафт — рух від збудованого простору назад до природного порядку. Але навіть природні назви можна «розібрати»: гора може бути не лише в Альпах, а й на останньому поверсі міської багатоповерхівки чи на найвищій точці рівнини.
Ключ до гір — висота й повітря. Що вище, то менше кисню, і людям цього кольору саме таке розріджене повітря підходить. Друга сторона — огляд. Людина гір створена бути трохи над речами: бачити все згори, не загрузати в дрібницях і метушні.
Це відбивається й на характері. Людина гір не мусить спускатися вниз і розбиратися з кожною дрібною справою. Ті, хто їй справді близький, піднімуться до неї самі. Навіть у суперечці вона природно займає «високу позицію» й чекає, поки інший дійде до неї. Якщо ж вона застрягла в буденній метушні, це знак, що вона серед не тих людей і не тих справ.
Ліва орієнтація — Активні
Ліва стрілка — активне середовище. Людині активних гір добре бути на висоті й рухатися: ходити горами, підніматися сходами, працювати на верхньому поверсі, де вона зайнята й енергійна. Висота тут — місце дії. Такій людині корисно, щоб її «гора» давала їй багато руху, а не лише гарний краєвид.
Права орієнтація — Пасивні
Права стрілка — рецептивне середовище. Людині пасивних гір добре на висоті просто бути: сидіти на балконі верхнього поверху, дивитися на місто згори, відпочивати в будиночку на схилі. Така гора може бути досить відлюдною. Головне — тиша висоти й можливість спостерігати все здалеку.
Як застосувати
- Обирай верхні поверхи для житла чи роботи, спальню — нагорі, якщо будинок двоповерховий.
- Шукай найвищу точку навіть на рівнині: пагорб, оглядовий майданчик, дах.
- Якщо дитина з горами застудилася, можна покласти її спати нагорі, поруч із порадами лікаря.
- Помічай, як змінюється самопочуття, коли ти піднімаєшся вище, і коли спускаєшся.
Пастка
Пастка людини гір — затягти себе в «низину»: у плітки, дрібні конфлікти, нескінченні побутові дрібниці. Розум може вважати таку відстороненість зверхністю й змушувати людину бути «як усі». Інша пастка — плутати висоту з втечею від життя. Гора — це місце, звідки добре видно, а не спосіб нікого до себе не пускати.